Представництво інтересів в МКАС при ТПП України

   В Україні, за офіційними даними, близько 10 000 підприємств-суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які щорічно проводять 2500000 валютних операцій в рік. До сих пір з валютою вони працюють по декрету кабінету міністрів ще з 1993 року "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". З 2014 року, коли країна була на межі дефолту, Нацбанк України (НБУ) обмежив валютні операції і встановив в них дуже жорсткі вимоги. Частина цих обмежень вже скасовано. Однак до сих пір підприємцям доводиться збирати велику кількість документів для проведення валютних операцій. Здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність, українські компанії іноді стикаються з несумлінними іноземними контрагентами, які не виконують своїх контрактних зобов'язань належним чином, що призводить не тільки до збитків, а й до застосування до компанії санкцій з боку державних фіскальних органів.

   Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачав пеню за не повернення валютної виручки, однак вказаний Закон втратив свою дію з 7 лютого 2019 року. 

     

7 лютого 2019 року в Україні набув чинності новий Закон "Про валюту і валютні операції", що передбачає скасування більше 20 валютних обмежень, які діяли як для бізнесу, так і для населення. Новий закон про валюту скасовує всі ці обмеження і вводить принцип "дозволено все, що не заборонено".

Що нібито змінилося для всіх?

Після того, як закон почав діяти українці можуть відкривати рахунки в іноземних фінансових установах і здійснювати через такі рахунки валютні операції, зокрема інвестувати за кордон без отримання будь-яких індивідуальних валютних ліцензій. Раніше для проведення такої операції потрібно було отримувати дозвіл Нацбанку, зібравши пакет оригіналів документів, що підтверджують джерело доходів для таких операцій, а також цільове використання цих коштів. Всі процедури забирали багато часу. Однак і наявність всіх документів не гарантувала отримання дозволу.

Під час кризи 2014 Нацбанк взагалі заборонив такі операції по виняток погашення кредитів. Згодом до заборони додали деякі винятки в таких екстрених ситуаціях, як необхідність лікування за кордоном. Відновлювати дозволу на перекази валюти за кордон регулятор почав тільки влітку 2017 року. Але дозволили виводити за кордон обмежена кількість валюти - до 50 000 доларів на рік. І для цього необхідно отримати індивідуальну електронну ліцензію від регулятора.

Однак певні обмеження для бізнесу залишаються. Наприклад, компанії, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, не зможуть вільно купувати валюту на міжбанку для розрахунку з іноземними контрагентами в режимі онлайн.

Як і раніше, вони повинні спочатку подати заявку, а на наступний день банк купить валюту.

Також зберігається вимога обов'язкового продажу валютних надходжень на користь юридичних осіб в розмірі 50%.

Частина обмежень залишиться

Повна валютна свобода 7 лютого 2019 роки не настала: банки і надалі контролюють клієнтські операції, а клієнти-фізособи можуть і надалі інвестувати за кордон тільки в рамках певних лімітів.

Також з 7 лютого банкіри не перестали вимагати від клієнтів документи, що підтверджують валютні операції, хоча нове законодавство начебто цього не вимагає.

Банкіри пояснюють це тим, що нова система валютного регулювання передбачає перехід від тотального контролю за клієнтськими операціями на ризик-орієнтованого нагляду.

Тобто раніше банки повинні були перевіряти всі валютні операції, а зараз під ретельний контроль підпадатимуть тільки ті операції, які фінансисти вважати ризиковими. Чітких ознак "ризикових" операції не існує, банки будуть визначати їх самі.

Окрім цього, відповідно до нового законодавства скасовується частина певних обмежень, які до цього часу існували, наприклад:

  • - замість індивідуальних валютних рецензій з'явилась система електронних лімітів, 
  • - скасовано валютний контроль для зовнішньоекономічних операцій на суму до 150 тис. гривень.

Місце валютного контролю за всіма операціями посяде валютний нагляд для операцій понад 150 тис. гривень. А граничний строк для операцій зовнішньоекономічної діяльності, який наразі становить 180 днів, буде розширено до 365 днів.

Тому, на сьогоднішній день єдиним способом уникнути небажаних наслідків, крім досягнення згоди з недобросовісним нерезидентом - це звернутися з позовом в Міжнародний комерційний арбітражний суд (МКАС) чи до Морської арбітражної комісії (МАК) при Торгово-промисловій палаті України.

   Правовий статус Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, тобто його правосуб'єктність, організація діяльності, компетенція, встановлений:

МКАС, згідно з Положенням, є самостійною постійно діючою арбітражною установою, що здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Зазначений Закон виходить з визнання корисності арбітражу як методу, що широко застосовується для вирішення спорів, які виникають у сфері міжнародної торгівлі, враховує положення про такий арбітраж, які містяться в міжнародних договорах України, насамперед у Нью-Йоркській Конвенції ООН про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (1958 р.) та Європейській Конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж (м. Женева, 1961 р.). В основу Закону покладено Типовий закон про міжнародний торговий арбітраж, прийнятий у 1985 році Комісією ООН з права міжнародної торгівлі і схвалений Генеральною Асамблеєю ООН для можливого використання державами у своєму національному законодавстві, що забезпечує однаковий підхід до правового регулювання міжнародного комерційного арбітражу в цих державах.

Функціонування арбітражу, як і інших альтернативних способів вирішення спорів в Україні, ґрунтується, насамперед, на конституційному положенні про те, що кожен має право захищати свої права свободи від порушень і протиправних посягань будь-яким не забороненим законом способом (стаття 55 Конституції України). Одним з таких загальноприйнятих способів вирішення цивільно-правових спорів є звернення до арбітражу - інституційного або утвореного сторонами для вирішення конкретного спору (ad hoc).

МКАС приймає до розгляду спори, що відносяться до його компетенції, за наявності письмової угоди між сторонами про передачу йому всіх або певних спорів, які виникають або можуть виникнути між сторонами у зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.

Порядок звернення до МКАС та розгляду справ визначається Регламентом Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, а розмір арбітражного збору, який справляється у прийнятій до розгляду справі - Положенням про арбітражні збори і витрати (додаток до Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України).

Організаційно МКАС при ТПП України складається з арбітрів, Президії МКАС, Голови та його заступників, а також секретаріату. Розгляд справ здійснюється арбітрами, які обираються або призначаються із Рекомендаційного списку арбітрів, затвердженого Президією Торгово-промислової палати України.

Рішення МКАС є остаточними та обов'язковими для сторін і при відмові від їх добровільного виконання приводяться до виконання в примусовому порядку.

Функціонуючи при Торгово-промисловій палаті України, МКАС залишається незалежним і самостійним арбітражним інститутом. Палата не є вищим органом і не має адміністративних повноважень по відношенню до МКАС. Закон забороняє втручання в діяльність МКАС і зобов'язує Торгово-промислову палату України виконувати функції зі сприяння МКАС в реалізації останнім свого основного завдання - вирішення зовнішньоекономічних спорів. У п. 1 Положення про МКАС при ТПП України закріплений вичерпний перелік таких її функцій: затвердження Регламенту МКАС, порядку обчислення арбітражного збору, ставок гонорарів арбітрів та інших витрат суду, сприяння його діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про третейські суди» дія цього закону не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж, отже, до організації та діяльності МКАС цей Закон не застосовується.

МКАС входить до числа найбільш крупних і авторитетних арбітражних центрів, який визнаний як вітчизняними, так і зарубіжними підприємцями, здійснює тісну співпрацю з багатьма постійно діючими арбітражними установами та є членом Міжнародної федерації комерційних арбітражних інститутів (МФКАІ) і Європейської арбітражної групи при Міжнародній торговій палаті в Парижі.

   Юристи нашої компанії підготують для Вас документи та допоможуть своєчасно звернутися з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду (МКАС) при Торгово-промисловій палаті України, захистять Ваші права і фінансові інтереси, досягнуть винесення МКАС  рышення про стягнення  з недобросовісного контрагента - нерезидента заборгованості, чим допоможуть уникнути санкцій з боку державних органів.

     Для зв'язку з нами та отримання безкоштовного попереднього висновку по Вашій справі Ви можете  скористатись формою в разділі КОНТАКТИ.